Психотравма. Психологічна самодопомога

ЯК ДОПОМОГТИ САМОМУ СОБІ

ПОДОЛАТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ТРАВМУ

Що таке «психологічна травма»?

Психологічна травма («психотравма») – це травма, що виникла в результаті дії на психіку людини особисто значущої інформації, інтенсивних або ж довготривалих гостроемоційних, стресових впливів.

Як її у себе діагностувати?

Якщо ви спостерігаєте у себе більше 2-х симптомів:

  • У Вас порушений сон або сняться кошмари;
  • Вас переслідують нав’язливі спогади;
  • Ви втратили інтерес до життя;
  • Вам нічого не хочеться робити (ні вдома, ні на роботі);
  • Вам хочеться бути на самоті;
  • Ви збуджені і роздратовані.

Що робити?

  • Намагатися більше спілкуватися – з друзями, родичами, людьми, які Вас розуміють. Розповідайте про свої емоції та почуття, які переживаєте;
  • Не відмовляйтесь від допомоги, навіть якщо Вам здається, що Вас не розуміють;
  • Якщо Вам важко говорити, спробуйте записати на папері свої думки та почуття;
  • Займіться щоденними справами, фізичною працею – це допоможе Вам відволіктися;
  • Намагайтесь дотримуватися звичного режиму дня – вчасно лягати спати і прокидатися, займатися повсякденними справами, ходити на роботу, навчання, зустрічатися з друзями, відвідувати різноманітні заходи.
  • Якщо Вам не вдається заснути, займіться фізичними вправами, втома допоможе заснути;
  • Уникайте вживання алкоголю та снодійних, паління цигарок – вони проблему не вирішать;
  • Намагайтеся менше вживати каву, чай та інші напої, які збуджують нервову систему, харчуйтеся систематично та повноцінно.

ПСИХОЛОГІЧНА САМОДОПОМОГА

НА НАЙБЛИЖЧИЙ ПЕРІОД

  • Вірте, що жах закінчиться. Він завжди закінчується. Найтемніша ніч — перед світанком.
  • Ви не залежите цілком і повністю від оточуючих подій. В кожного з нас є внутрішня автономія, на яку ми опираємося, як реагувати і що робити. Важливо це визнати. І з цього почнеться більш якісна саморегуляція і в дрібницях, і у важливих діях.
  • Переключайте себе з соцмереж і відеопереглядів, «думок по колу» на іншу діяльність — фізичну, побутову.
  • Робіть прості речі, які утримують стабільність дня - разом снідайте і вечеряйте, розмовляючи. Протягом дня будьте на зв’язку. Телефонуйте просто, щоб почути голос один одного і запитати «Як ти?». Серйозний чи трагічний привід для цього не потрібен. Теплий дотик один до одного – це найважливіше. Це повертає до здорових процесів реальності.
  • Продумайте 3 варіанти розгортання подій свого життя, як Ви собі їх уявляєте.
  • Найгірший варіант — в чому він для Вас полягає? Що Ви тоді робите? Як себе будете рятувати? Відповідь на це — з позиції – «справлюсь».
  • Найблагополучніший варіант? Яким Ви бачите його у вашому житті? Які нові сили, резерви і вектори руху Вам це додає? Як би Ви в нього вірили більше, щоб Ви по-новому робили вже зараз?
  • Середній «в’ялопротікаючий» варіант розвитку подій — що це означає саме для Вас? Як Ви будете себе в ньомузберігати? В чому Ви будете себе зміцнювати і рухатися в житті до своїх цілей, навчаючись бути більш гнучкими?
  • Дайте відповіді собі на ці питання, виходячи зі здорового глузду, інтуїції і внутрішньої мудрості, які неможливо до кінця перекрити тривогою. Запишіть відповідь на аркуші паперу на кожне питання. І побачите, що «дим страху» руйнується наявними варіантами.
  • Те, що не можете подолати в собі чи у зовнішніх подіях, осмислити і «вкласти в голову» - віддайте Богу, Життю, Любові, Справедливості — Вищій Добрій Силі або як Ви її називаєте.
  • розум не може відразу і до кінця збагнути сенс величезних процесів. Це потребує багатьох місяців і років. Намагайтеся не рвати собі серце до кінця. Воно буде потрібне для зцілення любов'ю.
  • Про почуття. Всі почуття — і негативні теж — є природними. Давайте їм «витікати», проговорюйте, виписуйте в переписках. Вивільняйтесь. Важкий і віддалений наслідок війни — це «замороження почуттів». Це їх відсутність, яка нас робить замкнутими і нечутливими до почуттів любові і близькості, обміну душевним. Прояв — дитина звертається, а ми їй – «почекай з цими дрібницями, не до цього» і так дуже часто. Зовнішня криза минає, а відкидання і нехтування — залишаються. Вони ще й від попередніх криз не минули. Ми маємо вчитися і горювати, і оживати, і вірити, і діяти.
  • Бережіть сім'ю і стосунки, не замикаючись один від одного. Зараз саме час менше критикувати, більше цінувати.
  • Допомога дітям. Мудро дозуйте те, що розповідаєте дітям про події, опираючись на їх вік, чутливість. Приховувати не треба, бо це нереально. Прямі сцени насильства — відсівайте. Слідкуйте за своїми думками і коментарями. Діти збирають інформацію не лише з прямих розмов з ними, а й з коментарів «кинутих мимоволі». Саме вони сіють страх, який залишається надовго. У що віритимуть Ваші діти, залежить від Вас. Майже в усьому. Про сьогоднішні події — теж. Дуже важливі всі ритуали — сніданку, обіду, вечері, домашніх розмов, майже як завжди. Це зберігає відчуття, що життя навколо не руйнується. Дітям, які тривожаться більше, прямо проговорюйте – «ти в безпеці». Часто обнімайте і цілуйте значно більше, ніж раніше. І хваліть за будь-які дрібниці. Якомога більше теплих дотиків.

Попри все — дозволяйте собі відчувати радість кожного дня, кожен чудовий прояв дитини, кожен успіх. Це — підтримка живого в житті і самого життя. Радість, вдячність, цінність і молитва — це те, що протистоїть негативним емоціям.

  • Якщо Ви на роботі, то працюйте, як це для Вас можливо відповідно до реальних обставин. Бо хтось все таки має залишатися на місцях і бути частиною збереження впорядкованості і спокою.

Завжди є люди, які завдяки кризі можуть змобілізуватися і почати робити в житті те, на що не зважилися б в спокійні часи. Вчіться у них. Не їхнім діям, а життєвій позиції, вірі, мисленню, стилю життя.

  • МРІЙТЕ!!! «Хто знає, заради ЧОГО, витримає будь яке ЯК». Щоб побудувати майбутнє власними руками, потрібно знати «ЩО САМЕ Я ХОЧУ». І це не є питання до держави. Не треба зараз «мучити себе питаннями», ЯК я це робитиму. Це питання наступного етапу. Мрійте дуже конкретно, так, щоб ви майже відчули мрію «на дотик» – своє здоров'я, енергію, роботу, яку Ви хочете, щасливих і успішнихдітей — відповідно до Вашого етапу життя. На стан «не знаю, чого хочу» ми отримуємо «нічого». БУДЬТЕ ДО СЕБЕ ЩЕДРИМИ У СВОЇХ МРІЯХ І РОЗВИВАЙТЕ ВІДЧУТТЯ ДОСТОЙНОСТІ І УСВІДОМЛЕННЯ ТОГО, ЩО ВИ ГІДНІ ЦЕ ПРИЙНЯТИ.

Щоденна тактика життя є легшою, якщо Ви, дійсно, знаєте свою стратегію. Сумніви потрібні для уточнення деталей, а не для відмови від життєвого шляху.

Поверніться до себе і близьких обличчям і світ відповість взаємністю.