Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина"

Стрімкі зміни в житті вимагають перегляду та оновлення всієї освітньої сфери, і насамперед дошкільної її ланки. І відповіддю на цей запит є оновлена програма «Дитина»

Програма орієнтована на дітей покоління «альфа». Це діти цифрової ери, що народилися орієнтовно починаючи з 2010 року і вирізняються інтелектуальною та емоційною своєрідністю. Світ їхніх цінностей значною мірою визначає онлайн-соціалізація, тож те, що ми називаємо викликами сучасності, є для них звичними умовами буття. Там, де люди старшого покоління можуть впадати в паніку, вони спокійно крокують вперед.

Якщо раніше в дітей був добре розвинений рефлекс наслідування і вони намагалися повторювати дії за дорослими, то в сучасних малят переважає «рефлекс свободи»- вони самі вибудовують стратегію своєї поведінки.

Ці діти наполегливі й вимогливі, мають завищену самооцінку, вони «не чують» вказівок дорослих. У них власна філософія життя.

Основні акценти оновлення програми:

- створення в закладі дошкільної освіти позитивного, динамічного освітньо-ігрового, що активізує творчий потенціал дітей;

- взаємодія суспільного і родинного виховання;

- «реанімація» та збагачення ігрової діяльності в освітньому процесі;

- розвиток емоційної сфери та мистецької рефлексії дітей;

- посилення естетико-етичного складника у змісті всіх розділів;

- підтримка ініціативи дітей та надання їм свободи для творчого самовираження під час самостійної художньої діяльності.

Новації в інваріативній частині програми

Найбільших змін зазнали розділи «Родини вихованців і дитячий садок»: єдність мети, варіативність засобів» та «Дитина у світі мистецтва».

Розділ «Родини вихованців і дитячий садок»: єдність мети, варіативність засобів»

Взаємодія з батьками- напрям діяльності, яким був і залишається одним із важливих і стратегічних. Залучити батьків як партнерів до справи виховання, розвитку і навчання дітей означає забезпечити ефективний процес самопізнання і самоствердження малят, реалізації їхнього творчого особистісного потенціалу в життєвій перспективі. У програмі визначено мету- побудувати партнерську взаємодію з родинами на засадах особистісно орієнтованого, гуманістичного, культурологічного підходів.

Чітко визначено зміст понять «взаємодія» і «партнерство»

Взаємодія- спільна діяльність кількох суб’єктів, за якої результат дії кожного з них впливає на дії інших, що змінює загальну динаміку.

Партнерство- спільна діяльність, яка грунтується на рівних правах та обов’язках і спрямована на досягнення єдиної мети.

Чи не вперше в історії освітніх програм чітко окреслено функції кожної групи партнерів.

Родина:

- дає дитині відчуття причетності та захищеності, первинні уявлення і знання про себе, сім’ю, оточення;

- відіграє пріоритетну роль у формуванні в дитини базових цінностей;

- є осередком соціалізації дитини, оскільки створює умови для формування навичок самостійності і готовності брати на себе відповідальність.

Педагоги:

- розширюють межі соціального досвіду дітей за рахунок умов, створених у закладі дошкільної освіти;

- розширюють вектори розвитку почуттєвої та рефлексійної культури, формують здатність до емпатії;

- працюють над розвитком психічних процесів дитини (мислення, мовлення, уяви, пам’яті, уваги)

Взаємодію ЗДО і батьків можна вважати результативною за умови наявності єдиного розуміння вікових і психологічних особливостей, індивідуальності дитини, збалансованого виконання кожним своїх обов’язків, гармонії виховних впливів тощо.

Розділ «Дитина у світі мистецтва»

Зміст образотворчої діяльності пропоновано реалізувати на основі технології образотворення, тобто створення образів об’єктів і явищ довкілля за допомогою різноманітних засобів художньої діяльності.

Із цим пов’язано оновлення освітніх завдань і змісту діяльності в підрозділі «Художньо-продуктивне образотворення»: малювання- free painting «вільне малювання»), аплікація- конструктивне образотворення, ліплення- пластичне образотворення.

У підрозділі «Комунікація через мистецтво» увагу сфокусовано на художньо- педагогічному спілкуванні з дітьми за змістом творів українських і зарубіжних сучасних та класичних художників.

Варто наголосити: технологія образотворення створює умови для емоційного занурення в середовище, насичене різноманітними матеріалами для творчості, які дитина вибирає за власним бажанням.

З метою підтримання унікальності й самобутності малят, сприяння їхньому самовираженню запропоновано практикам відмовитися від надання готових зразків для малювання, аплікації та ліплення. Натомість варто активізувати спогади дітей, їхні враження від спостережень у природному й соціальному довкіллі, які вони зафіксують у своїх творчих роботах.

Для забезпечення ситуації успіху, у якій діти відчують задоволення й значущість своєї роботи, бажано вправляти їх у різних прийомах мистецької діяльності: пошуку різноманітних інструментів для отримання зображення (експериментування з фарбами, відбитками долоньок, пальчиків. Ніжок, різних предметів), звуку (порівняння звучання різних предметів і музичних інструментів; вправляння в грі на дитячих музичних інструментах), реалізації сценічного образу (робота з мімікою, пластикою, голосом; опанування прийомів ляльководіння тощо).

У підрозділі «Музика» оновлено репертуар; винесено окремо такий структурний елемент як «Гра на музичних інструментах»- передбачено, що цей вид діяльності мають реалізовувати не лише керівники музичні, а й вихователі.

У підрозділі «Театральне образотворення» уперше на допомогу практикам виокремлено такі напрями організації театралізованої діяльності як глядацька та виконавська культура, подано алгоритм залучення дітей до мистецтва театру (створення особливої атмосфери, яка забезпечує емоційний відгук, ознайомлення з театральними професіями). З’явилися нові рубрики: «Академія свідомого глядача», «Театральні арабески», «Театральний простір», «Акторська студія».

«Літературну скриньку» замінив підрозділ «Літературне образотворення». Тут оновлено зміст та освітні завдання підрозділу, які акцентують увагу на роботі з художнім текстом і рефлексії та передбачають форми роботи, спрямовані на виховання свідомих читачів

Значно розширено компоненти структури:

1. «Світ художнього тексту» (основи роботи з літературним текстом)

Акцент робиться на підборі запитань перед слуханням і після нього: рефлексивних, творчих, евристично- пошукових.

2. «Літературно - розвивальний простір»

- Інтеграція художньої літератури з різними видами діяльності: ігровою (дидактичні ігри «З якої казки?»); природничо-екологічною (спостереження, прогулянки), здоров’язбережувальною, соціально- побутовою, художньо-продуктивним, музичним і театральним образотворенням.

- Діяльність дітей в осередку «Бібліотека»: ознайомлення із книжкою, самостійне розглядання книжок.

3. «Філософська година для дітей»

Читання великого за обсягом твору частинами з використанням прийомів «читання із зупинками», «передбачення подій», обговоренням і обміном враженнями, починаючи з молодшої групи

Розділ «Екопростір розвитку дитини» інтегрований і спрямовує дорослих на формування в дітей цілісного уявлення про взаємозв’язки предметного, соціального і природного світу.

Зокрема, у підрозділі «Соціальний світ» пріоритетами визнано: формування медіаграмотності, економічний складник життєвої копмпетентності дітей, працю як засіб взаємодії дітей і дорослих, розвиток самостійності та лідерських якостей, правовий акцент.

Розділ «Форми організації освітнього процесу» зорієнтує практиків на сучасні підходи до освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку, як-от: коло рефлексії, тематична мініатюра, квест, геокешинг, гра- стратегія та гра з вільними матеріалами.

Розділ «Гра дитини» складається зі структуровано поданого змісту освітньої роботи: 1) вид гри; 2) завдання; 3) орієнтовна тематика. Зручними і корисними для педагогів є диференціація ігор та опис їх практичного застосування в різних вікових групах.

Варіативна частина програми

У варіативній частині програми є своя «родзинка»- програма «ТІР-ТОР ENGLISH». Навчання орієнтується на розвиток комунікативних та творчих здібностей, їхню соціалізацію.

До варіативної частини програми додано і розділ «Експериментування та винахідництво», що дасть можливість творчо й активно формувати пошуково- дослідницьку компетентність дітей, що стане запорукою їхньої ефективної освітньої діяльності в майбутньому.