Дівчатка та хлопчики: які вони?

Відома думка: «Усе починається з дитинства» - має пряме відношення й до статевого виховання. Психічне здоров’я, подальше сімейне благополуччя, взаємовідносини з іншими людьми значною мірою залежить від її статевої вихованості. Система знань про типові відмінності хлопчиків і дівчаток, поради щодо організації роботи зі статевого виховання, допоможуть Вам, шановні батьки, правильно впливати на розвиток ваших малят.

Рекомендації щодо організації роботи з хлопчиками

1. Хлопчики до періоду статевого дозрівання трохи відстають від дівчаток у своєму психічному розвитку, а відтак потребують уважного ставлення. Усі зауваження та вказівки щодо дій хлопчиків слід давати спокійно, з’ясувавши, чи все вони зрозуміли, а чи треба щось уточнити або повторити.

2. Рухова активність хлопчиків має природне джерело походження. Турбуючись про здоров’я та безпеку хлопців не можна забороняти їм рухатися, бо цим ми уповільнюємо їх психічний розвиток. Обов’язково маємо пояснювати правила безпеки, але робити це зважено, тактовно, спокійним тоном.

3. Хлопчики триваліший час адаптуються до навчального закладу, опановують науку спілкування з однолітками. Тому врівноважене, шанобливе, відверте, щире, доброзичливе ставлення дорослих може істотно пом’якшити негативні дії хлопчика.

4. У процесі діяльності хлопчика не варто детально все пояснювати. Доцільно передбачити етап самостійного пошуку відповідей на запитання, можливість прояву творчості, елементів новаторства.

5. Важливо посилити вимоги до самостійності та правильності виконання будь - яких завдань, проте бути поблажливішими до ретельності.

6. Для досягнення виховного ефекту варто уникати довгих пояснень, виробіть відносно міцну та непохитну систему правил і вимог.

7. Для хлопчиків характерне глибоке зосередження на проблемах, але вони не завжди вміють передати свій душевний стан у словах. Важливо з розумінням ставитися до їх внутрішнього стану, разом шукати шляхи до розв’язання проблемних ситуацій, аналізувати помилки, спиратися на позитивні якості.

8. Швидко зняти емоційну напругу від певної ситуації допомагає переключення хлопчика на продуктивну діяльність.

9. У повсякденному житті підкреслювати риси, якості, поведінку, притаманні хлопчикові.

10. Частіше давайте хлопчику можливість поспілкуватися зі старшими чоловіками, які можуть бути позитивним прикладом.

Рекомендації щодо організації роботи з дівчатками

1. Варто враховувати, що дівчатка народжуються більш зрілими. Їхній організм більше підготовлений до життя та адаптації .

2. Вони емоційніші за хлопчиків, тому під дією сильних емоцій у них різко зростає загальна активність, підвищується емоційний тонус, що може призводити до емоційних зривів. Слід використовувати спокійні, помірковані, психічно комфортні способи впливу, які допоможуть їй почуватися самодостатньою.

3. Упорядкованість, послідовність дівчаткам притаманні більше ніж хлопчикам. Процес виконання роботи дає їм більше задоволення, ніж результат. Доцільно схвалювати самостійні намагання дівчинки, звертати увагу на високу якість виконання завдання, старанність.

4. Мислення у дівчаток конкретніше й прогматичніше, їм краще вдаються типові, шаблонні задачі. Тому, слід приділяти більше уваги розкриттю творчих потенціалів дівчинки, ставлячи їй запитання: «Як ти думаєш?», «А чи можна це зробити в інший спосіб?», «Ти впевнена в цьому? Чому?».

5. Слухняність дівчинки не повинна переходити у покірність, бо це може деформувати дитину як особистість, обмежити розвиток її творчих здібностей. Шукаймо сильні сторони дівчинки, підсилюймо їх. Заохочення для дівчаток – найважливіший елемент у системі стимулів.

6. Дівчата краще відчувають настрій дорослих, оскільки зафіксовують вирази обличчя, певні рухи. Висловлюючи оцінне судження, бажано дивитися в очі дівчинці, своїм виглядом (мімікою, жестами), підсилюючи позитивне враження.

7. Дівчатка на відміну від хлопчиків, більш соціально відповідальні та вимогливі до соціальних проявів. Їм дуже важливо, щоб їх не перебивали, уважно вислухали, не відволікаючись при цьому на якісь справи.

8. Виховуючи дівчинку, не обмежуйтеся участю однієї мами. Тато не менш важливий у процесі виховання дочки.