Вплив мультфільмів на розвиток дитини

Неякісні дитячі мультфільми як загроза емоційному,

духовному та моральному розвитку дитини

Мультфільми є особливо небезпечним засобом впливу, оскільки основна цільова аудиторія - діти. Водночас мультфільми є потужним світоглядотворчим засобом впливу, оскільки саме через них, нарівні з вихованням, дитиною засвоюються стереотипи поведінки в соціальних взаєминах, основні поняття про добро і зло, що потім має вирішальний вплив на все подальше життя дорослої особистості.

Вік і особливості сприйняття мультиплікаційних фільмів дитячою аудиторією. До піврічного віку діти звертають не так багато уваги на працюючий телевізор. Монотонні звуки заколисують їх; іноді вони реагують на знайому заставку. У віці від шести до вісімнадцяти місяців дитячу увагу притягають рухомі різнокольорові картинки, що з’являються та рухаються на екрані телевізора. Більшість лікарів-офтальмологів не рекомендують проглядати телевізор дітям до двох або навіть трьох років. Але якщо вже дорослі вирішили не захищати малюка від телебачення, треба пропонувати йому для перегляду тільки короткі мультики або спеціальні програми, призначені для дітей цього віку.

Дітям від півтора до трьох років важко висловити емоції, що переповнюють їх при перегляді мультфільмів. Тому потрібно давати їм необхідні пояснення, наприклад: «Це ведмедик. Ми бачили такого в зоопарку, пам’ятаєш? Він любить мед і малину. Ти теж їв малину в бабусі на дачі. А це їжачок, його друг».

Дослідження раннього розвитку мозку свідчать про те, що немовлята та малюки мають критичну потребу в прямій взаємодії з батьками та іншими дорослими (наприклад, вихователями) для здорового розвитку мозку та вироблення відповідних соціальних, емоційних і когнітивних навичок. Отже, допуск таких маленьких дітей до телевізійних програм не рекомендується!

Зверніть увагу на ці цифри:

61% Дітей молодше 5 років дивляться телевізор разом з мамою, батьком.

21% Дітей молодше 5 років дивляться ті ж передачі що й інші члени родини.

64% Дітей молодше 5 років дивляться телевізор зранку.

40% Батьків не знають, що дивиться дитина.

У віці трьох чотирьох років малюк починає усвідомлювати різницю між вигаданим і реальним світом. Він приміряє на себе різні ролі - казкового принца, попелюшки, злого вовка або людини-павука. Батькам важливо простежити за тим, щоб дитина не пішла в екранний світ «з головою». Потрібно допомогти малюкові перемкнути його уяву і творчу енергію на реальний світ: грати у футбол, збирати разом конструктор або шити наряди для ляльок.

У дитинстві дитина сприймає світ усім тілом. Її досвід цілком конкретний: на що наступила, те і бачить, що взяла в руки, те і досліджує. Дитина може облазити всі кімнати і освоїти простір всієї квартири, спробувати на дотик кожен предмет, а ось у простір телеекрана вона зайти не може. І світ розколюється в її голові, вона відволікається від освоєння простору навколо себе, перестає бути активною, завмираючи біля телеекрана. У цей час її пасивне сприйняття не бере участь у формуванні певних структур мозку. Безглузда для дитини інформація бомбардує очі, забирає час, який можна було б витратити на дослідження навколишнього світу, заважаючи природному процесу розвитку дитини.

Екран привчає дитину до малорухливості, а всі важливі функції тіла і мозку можуть розвиватися в цей період лише через рух. Рух - це життєва стихія дитини. Коли батьки вмикають телевізор, щоб дитина менше рухалася і сиділа тихо, то це можна розцінювати як насильство, яке викликає такі важкі наслідки в майбутньому, що подолати шкоду від цього майже неможливо.

До 25% мозкових структур, які в майбутньому відповідали б за логічне мислення, швидкість пошуку інформації, розвиток довгочасної пам’яті, швидкість читання, смислове сприйняття слова на слух (слова чує, а сенс їх передати не може) не розвиваються.

Які мультфільми дивиться сьогодні дитяча аудиторія? Як трапилося, що добрі, якісні мультфільми для дітей "Приключения Чебурашки и его друзей», «Винни Пух» поступово зникають із телевізійних екранів, а замість них наші діти дивляться «Тачки», «Губка Боб», «Сім’я Сімпсон» тощо? Яким чином мультфільми низької якості захопили блакитний екран?

Перші Disney-мультфільми в Україні з’явилися на початку 90-х рр. XX ст. Це були мультфільми «Король Лев», «Бембі», «Красуня і Чудовисько», «Мулан», «Ведмеді Гаммі», які виховували почуття доброти, людяності, мужності, відваги, чесності, сміливості.

Мультсеріали середини 90-х - початку 2000-х рр. («Мікі- Маус», «Том і Джеррі», «Качині історії», «Черепашки-ніндзя») - мультфільми без позитивного виховного навантаження, а навпаки, з негативним виховним. Завдати комусь болі, бійки між персонажами перетворено в них на основний елемент комедії.

У мультфільмах, починаючи із середини 2000-х рр. («Гей, Арнольд!», «Невгамовні», «Монстри»), основними персонажами є не тварини й люди, а монстри, живі предмети, звіролюди. їх перегляд зумовлює втрату у свідомості дитини образу людини, провокує прояви агресії та жорстокості.

Поради батькам:

Домовтеся з дитиною про «квоту» на перегляд телевізора. Важливо, щоб вона дотримувалася затвердженого розкладу.

Якщо ви вважаєте, що вибір дитиною тієї або іншої передачі (мультфільму, кінофільму) не зовсім вдалий, спокійно й переконливо поясніть свою позицію.

Пам’ятайте, дитяча кімната - не місце для телевізора: таке доступне задоволення складе серйозну конкуренцію читанню і розвивальним іграм.

Не використовуйте телевізор як «фон» - діти швидко переймають у батьків цю шкідливу звичку.

Поясніть малюкові, що таке реклама. Навчіть його не приймати на віру все, про що віщають з екрану.

Важливо не тільки обмежувати перегляд, а й підбирати спеціальні програми для дітей, а також час, коли ці програми показувати, тому що дитячій і підлітковій тематиці приділяється приблизно 8-13% ефірного часу.

Не дозволяйте дитині їсти перед телевізором! Бажання щось пожувати під час телеперегляду є суто рефлекторним і не пов’язане з голодом, отже ваша дитина має всі шанси заробити ожиріння чи зіпсувати шлунок смачною, але анітрохи не корисною їжею. Якщо ви самі любите засісти перед телевізором із поп-корном, горішками чи чіпсами, відвикайте.

За радянських часів усі мультфільми для дітей зазнавали спеціальної перевірки. Сьогодні цензорами повинні стати батьки. Візьміть за правило - дивитися будь-який мультфільм, який збираєтеся показати своїй дитині.

Найкращий час для перегляду мультфільмів - перша половина дня. Малюк ще не втомився, він активний, бадьорий і готовий до сприйняття інформації. А перед сном дивитися мультфільми рекомендується тільки дуже спокійні та добрі. Дітям, які легко збуджуються, такі яскраві враження перед сном взагалі не потрібні. Вони будуть погано засинати і неспокійно спати.

Пояснюйте дитині, що мультиплікаційні персонажі вміють робити речі, на які не здатні реальні люди. Нагадуйте про це періодично, а в разі чого запропонуйте пограти в якогось іншого телевізійного героя, який не літає, не б’є посуд і не топить у ванні кішку.

Намагайтеся, щоб малюк не дивився мультфільми більше 20-30 хвилин без перерви. Чим молодшим є маля, тим коротшим повинен бути мультсеанс. А якщо в дитини є проблеми із зором, то такий перегляд має бути ще коротшим. Довгий мультик краще розбити на коротенькі серії та показувати поступово.

Читайте дитині вголос казку на ніч, а на наступний вечір зробіть вигляд, що ви забули прочитане вчора та попросіть дитину розповісти, про що ви читали. Якщо вона розповідає мало, доповніть її, щоб відтворити картину, і читайте далі. Дитина буде слухати набагато уважніше, аби завтра розповісти вам більше. Так тренується довготривала пам’ять - необхідний елемент запам’ятовування і відтворення інформації в процесі навчання.

Якщо ви попросите дитину намалювати те, що вона запам’ятала з прочитаної казки, то ви тренуєте образне мислення - здатність представити почуте в картинках, а потім відтворити це на папері. Нерозвинене образне мислення відображає нерозвинений мозок дитини.

«У дітей, які проводять перед телевізором щодня по 2-3 години, кора головного мозку подібна пустелі... Вони страждають повною втратою здатності уяви. Деякі діти навіть не можуть намалювати з пам’яті побутові предмети, скажімо, чашку». (Хорст Прен)

Намагайтеся не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію. Стежте за змістовністю та художністю дитячих програм.

Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів (мультфільмів), використаних комп’ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона б учинила в тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей. Після обговорення можна запропонувати дітям намалювати героїв фільму (мультфільму, гри) чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.

Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм чи гру.

Під час комп’ютерного дозвілля варто звертати увагу на інформаційні системи та розвивальні ігри, а не на ігри, що засновані на емоційному збудженні (автоперегони, зоряні війни тощо).

Дуже корисно використовувати творчі завдання: малювання за допомогою комп’ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з пізнавальними системами.

Дитина повинна відчувати себе господарем комп’ютера, а не навпаки!

Пам’ятайте про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.