"Рідний дім - центр просторового буття дитини"

Родина є найпершим і головним осередком виховання дитини, передання їй надбаного поколіннями досвіду й мудрості, моральних цінностей. Саме родина формує внутрішні переконання дитини, закладає основи світогляду майбутньої особистості. Загальновідомо, що найліпше виховує дітей приклад дорослих. Тож взаємна любов і підтримка між членами родини, тепло сімейних стосунків – це саме ті чинники, що сприяють вихованню дитини життєрадісною, доброзичливою і впевненою в собі особистістю.

Умови формування у дитини позитивного образу рідного дому.

На жаль, більшість батьків дбають насамперед про матеріальне забезпечення власного дому і меншою мірою турбуються про емоційно насичений образ рідного дому як загальнолюдську цінність. Важливими є:

• емоційно сприятлива атмосфера сім’ї, де взаємини побудовані на основі доброзичливості, поваги одне до одного, а спілкування – на основі особистісно орієнтованого підходу, де відсутні суворі форми покарання, де дитина відчуває себе бажаною і захищеною;
• дотримання прав дитини на гру, дозвілля, власний простір та повага до прав на власніст
• залучення дитини до обговорення окремих проблем, що виникають у сім’ї чи в дитячому садку, до підготовки сімейних свят;
• надання дитині змоги обладнати власний життєвий простір на свій смак;
• бережливе ставлення до результатів діяльності дитини;
• формування вміння співпереживати, турботливо, уважно ставитися до рідних і близьких людей;
• самостійність дитини у виконанні взятих на себе зобов’язань;
• можливість різнобічно і вільно виявляти свої інтереси, мати особистий час для занять улюбленою справою;

Психологічний клімат сім’ї

У науковій літературі синонімами поняття «психологічний клімат сім’ї» є:

· психологічна атмосфера сім’ї;

· емоційний клімат сім’ї;

· соціально – психологічний клімат сім’ї;

· психологічне здоров’я сім’ї;

Зазначимо, що чіткого визначення цього поняття немає. Зокрема, російський психолог Ольга Добриніна під соціально – психологічним кліматом сім’ї розуміє її узагальнену, інтегративну характеристику, яка відображує ступінь задоволення членів сім’ї основними аспектами життєдіяльності, загальним тоном і стилем спілкування. Психологічний клімат сім’ї визначає стійкість внутрішньо – сімейних відносин, істотно впливає на розвиток і виховання як дітей, так і дорослих. Він не є сталим, створеним раз і назавжди. Його створюють члени сім’ї. Позитивному психологічному клімату сім’ї притаманні такі ознаки, як;

• згуртованість;
• можливість різнобічного розвитку особистості кожного члена сім’ї;
• доброзичлива вимогливість членів сім’ї одне до одного;
• почуття захищеності та емоційного задоволення;
• гордість за належність до своєї сім’ї і відповідальність перед нею.

У сім’ї з позитивним психологічним кліматом кожен її член ставиться одне до одного з любов’ю і повагою, довірою і готовністю допомоги.

Важливими показниками позитивного психологічно клімату сім’ї є прагнення всіх її членів:

· проводити вільний час у домашньому колі;

· вести бесіди на цікаві для всіх теми;

· спільно виконувати домашню роботу;

· бачити хороші намагання;

· підкреслювати гідність і добрі справи кожного.

Зверніть увагу! Якщо члени сім’ї переживають тривогу, емоційний дискомфорт та відчуження – це є свідченням негативного психологічного клімату в сім’ї.